Соціалізм в Україні існує досі, попри те, що Радянського Союзу вже немає понад три десятки років. Вплив соціалізму в Україні побутує в головах українців і мігрує від покоління до покоління. Але ніхто цього не помічає і не хоче помічати. Саме це і є соціалізм – жити за системою де колективізм переважає індивідуалізм, безособове намагається розчинити особистість, а більшість людей, замість того, щоб розправити плечі та прийняти ризики і відповідальність за своє життя та країни, покірно чекають на жалюгідне соцзабезпечення від безликої бюрократичної системи без бажання її змінити.
Взагалі, соціалізм або капіталізм це передусім система, система перерозподілу матеріальних благ в суспільстві. При соціалізмі блага розподіляються за рахунок різного ступеню примусу або прямого насилля. Найжорсткіші приклади соціалістичного примусу – СРСР, Північна Корея, Камбоджа часів Червоних кхмерів. «Лагідний» соціалістичний примус – надмірні податки, дозвола та ліцензії на виробництво, надмірні мита, перевірки, обшуки, контроль діяльності з боку силових органів, тощо.
Капіталізм – це також система перерозподілу благ, але перерозподіл цей відбувається за рахунок свободи волі та вільних договірних відносин між індивідами, особистостями. Багато хто помиляється, коли вважає, що в Україні саме так і відбувається. Дійсно, коли ви приїжджаєте на заправку і разом з бензином купуєте каву та хот-дог, то вам здається, що все відбувається на основі свободи волі та добровільного обміну, але це не зовсім так. Підприємство, яке володіє заправкою вже зазнало численного насилля з боку колективного чиновника, коли майже 50% від ціни пального змушене віддавати бюрократам у вигляді податків. Перевірки, акцизи, штрафи, ліцензії, дозволи теж відносяться до соціалістичного «лагідного» насилля. Найгірше те, що весь цей «бюрократичний примус та контроль» підприємства закладають в ціну, яку ви платите за хот-дог, каву, бензин та будь-які інші товари.
Соціалізм в економіці
Соціалізм в Україні
В Україні за понад 30 років незалежності не було вільного ринку, попри те, що нас формально визнали «країною з ринковою економікою». Ми – соціалістична країна, яка ніяк не може усвідомити важливість прийняття доктрин капіталізму. Якби ми зробили це ще 30 років тому – вже давно би обігнали у розвитку сусідів. У нас є ресурси, є працьовиті люди. Якби була економічна свобода, українські родини б процвітали.
Та Україна сьогодення продовжує бути таким собі соціалістичним осередком Європи. У нас понад 1 мільйон чиновників, ми входимо у ТОП-5 рейтингу «Податкове пекло», ми найбідніші у Європі… Попри це, замість послаблення податкового тиску – маємо посилення податкового навантаження; замість скорочення кількості чиновників – роздуття держапарату; замість дерегуляції – поглиблення регуляції.
Українці не усвідомлюють, що саме соціалісти, яких вони обирали, перетворили нашу економіку у безпритульне голодне щеня, яке іноді підгодовують сусіди. Давайте відверто: якби не допомога партнерів, Україна би програла війну. На одних тільки людях довго війна би не протривала – війську треба зброя. Зброю дає економіка. Але соціалісти за час незалежності довели економіку і ВПК до стану, коли нас почали вважати слабкими.
Соціалізм як система колективізму
Соціалістичний підхід вилився у те, що система почала красти. Майже нікому з системи не вдається її зламати, бо соціалізм пригнічує особистість, грунтується на колективізмі, що створює кругову корупційну поруку. Соціалісти за природою колективісти, як наслідок починають пригнічувати, нищити, поглинати все індивідуальне, приватне. Це і є предметна реалізація соціалізму: викорінення особистості, нейтралізація приватної ініціативи та підприємництва і мовчазна згода суспільства, більшість якого залежить від подачок чиновників, жебрацького, але стабільного соцзабезпечення.
Саме соціалістична, колективістська система привела до рівня бідності, якого ми ніколи не бачили. Девʼять мільйонів людей в Україні живуть у бідності. Мінімальної зарплати чи пенсії не вистачає на нормальне життя. Соціалістична система зруйнувала економіку України і не збирається рухатися у бік капіталізму (індивідуалізму, приватної власності та ініціативи).
Я, Яна Матвійчук, долучилася до Платформи, щоб змінити соціалістичну систему України. Я вважаю, що українці заслуговують на заможне і забезпечене життя. А тому колективістський соціалістичний синдикат має бути позбавлений змоги впливати на економіку. Саме рішучий перехід від старої системи і побудова нової – це шлях, яким має йти Україна.
