14 червня 2025 року в центрі Києва відбулась подія, так званий Марш рівності 2025, яка призвела до загострення геополітичних ризиків для України. Спроба проведення ЛГБТ-параду, відомого як «Марш рівності», тривала лише близько 30 хвилин. Але її негативні наслідки будуть довготривалими. Проаналізуємо, що сталося цими вихідними у столиці.
Марш рівності 2025 тривав пів години
Попри заборону військової адміністрації, міська влада Києва (КМДА) якимось чином дала дозвіл (хоча не мала на це права) на проведення акції. Для забезпечення порядку в районі станції метро «Театральна» залучили значні сили Київської поліції. Як розповідають очевидці, вулицю Богдана Хмельницького перекрили важкою технікою (більше 100 одиниць), а периметр охороняли кілька батальйонів екіпірованих місцевих правоохоронців. Саму станцію метро закрили для входу та виходу для звичайних громадян.
У результаті, близько сотні ЛГБТ-активістів (серед яких були й представники іноземних посольств) змогли вийти на вулицю. Але Марш рівності 2025 був недовгим. Молодь, ветерани, поранені військовослужбовці — молоді представники традиційних спільнот України — активно протидіяли цій акції, і не допустили повноцінної «райдужної» ходи у центрі столиці.
Однак навіть за ці 30 хвилин учасники ЛГБТ Маршу рівності 2025 встигли зробити головне — створити велику кількість фото- та відеоконтенту. І це дуже допомогло московській пропаганді, яка спотворює образ України в західних ЗМІ та соцмережах.
«Невинні» світлини Маршу рівності 2025 стали інформаційною зброєю
Створені під час ЛГБТ-акції матеріали миттєво поширилися західними, зокрема американськими, соціальними мережами. Картинка, яку там побачили, суттєво відрізнялася від реальності: короткий локальний захід подавався як масовий та масштабний ЛГБТ-парад, що охопив всю столицю України.
В результаті Кремль отримав ідеальний матеріал для просування своїх брехливих тез. Витрачаючи мільярди на дезінформацію, російські спецслужби доносять до консервативної частини американського суспільства та політикуму меседжі про те, що Україна — це «лівацький проєкт Байдена», де «ЛГБТ-прапор у кожному вікні», а в ЗСУ нібито воюють переважно представники ЛГБТ-спільноти.
Вже зараз найняті російськими спецслужбами боти активно залишають коментарі під фото і відео. Основний меседж: «у рф багато недоліків, але такого там точно немає».
Багатьом українцям важко уявити наслідки цього. США здається далекою країною, і думка пересічного американця нас начебто не цікавить.
Проте все набагато складніше. Через такі матеріали й особливості їх подачі московські спецслужби продовжують формувати образ ліво-ліберальної України: «комуняцької», «штучної», «наповненої геями та противниками традиційних сімей».
Чому це небезпечно?
Подальша військова та фінансова допомога Україні значною мірою залежить від позиції консервативних і християнських кіл у Конгресі та Сенаті США. Інформація про подібні акції, подана під правильним для ворога кутом, зміцнює їхні сумніви та ускладнює ухвалення життєво важливих для нас рішень. Як наслідок — менше зброї, менше розвідданих, більше втрат на фронті.
Тож дії КМДА та Київської поліції — це не про рівність та про толерантність. У такому світлі їх потурання ЛГБТ пропаганді можна розцінювати як недалекоглядні або навіть провокаційні дії. Люди, які дозволили провести так званий ЛГБТ Марш рівності 2025 у Києві, створюють прямі загрози національній безпеці України. Виникає логічне запитання до керівництва Києва та столичної поліції: чи було усвідомлення цих ризиків?
Не «боротьба за рівність», а небезпечна політична сила
Сучасний ЛГБТ-рух — це не стільки про захист прав гомосексуальних людей, скільки про просування радикального лівого політичного порядку. Цей рух, що часто фінансується з-за кордону через систему грантів, має на меті кардинальну перебудову суспільства.
І мова тут не про рівність всіх людей у суспільстві. ЛГБТ-спільнота натомість хоче бути «кращою» і більш привілейованою. Ось, наприклад:
- Вони вимагають терпимості до себе, але самі часто нетерпимі до тих, хто з ними не згоден. Якщо хтось висловлює іншу думку, його намагаються змусити замовкнути та зіпсувати йому репутацію (це називають «культурою скасування»).
- ЛГБТ-рух цілеспрямовано атакує те, що є основою суспільства: сім’ю, релігію, патріотизм та культуру. Вони кажуть, що головна мета — переконати всіх, що біологічна стать (те, ким ти народився — чоловіком чи жінкою) не важлива, а є лише роллю, яку можна обирати.
- Це не громадський рух, а політична сила з великими грантовими грошима, власною символікою та впливовими людьми у владі й медіа. Їхня мета — встановити свої правила і контролювати, що суспільство вважає нормою у стосунках.
Тож цілком можна очікувати, що кінцевою метою цієї ідеології є скорочення народжуваності та депопуляція. Таке неможливо реалізувати в державах із сильним національним урядом та здоровими суспільними традиціями. А от в ситуації, коли серед представників влади багато відвертих колаборантів, цілком можна впровадити таку модель. І ми бачимо активні спроби.
Тож ЛГБТ Марш рівності 2025, який пройшов 14 червня в Києві — це тривожний сигнал. Через недалекоглядність місцевих чиновників та активність невеликої групи жадібних до грантів людей Україна ризикує отримати серйозні проблеми на міжнародній арені. В умовах повномасштабної війни, коли кожен снаряд і кожен долар допомоги на вагу золота, такі «інформаційні подарунки» ворогу є неприпустимою розкішшю.
Варто подякувати молоді та ветеранам, які своїми рішучими діями не дозволили ситуації розвинутися в повномасштабну ходу — адже вона мала б ще гірші наслідки. А суспільству та владі треба зробити правильні висновки. Бо ціна помилок на інформаційному фронті вимірюється життями наших воїнів.
